Правила позитивного мислення або світло в кінці тунелю…

 Правила позитивного мислення або світло в кінці тунелю…

Палько Тетяна,

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри педагогіки та психології ЗІППО

У кожної людини упродовж  життя трапляються перешкоди на шляху до досягнення мети. І якби це були невеликі купини, то нехай…Але частіше за все – це гігантські гори непорозуміння, байдужості, лицемірства і брехні, які беруть свій початок від заздрості. Тут пригадується мені притча про заздрість, у якій йдеться про те, що в одного чоловіка склалися такі обставини, за яких він міг примножити все, що захоче вдвічі, але у сусіда буде  того самого добра вдвічі більше. Чоловік довго думав і попросив у долі забрати у нього одне око….

Але в житті все відносно і те, що вчора здавалося карою небесною, сьогодні сприймається, як манна небесна. Вчора ми вважали, що життя несправедливе, а сьогодні дякуємо, що сталося саме так, як є. Вчора колегам здавалося, що ви були поганим працівником, занадто вимогливим керівником, а сьогодні, порівнявши з іншим…, виявляється, що ви були найкращим.

Зазвичай ми не усвідомлюємо, що більшість речей, які трапляються у нашому житті не випадкові: лінивому чоловікові дістається моторна жінка; деспотичному керівнику – добродушний заступник; легковажному працівнику – трудолюбивий колега… Часто у нашому житті зустрічаються люди, які мотивують рости та розвиватися: колега, який перевіряє кожен твій крок і сам того не розуміючи не дає тобі оступитися; учитель, який своїм прикладом вносить величезний внесок у твоє особистісне зростання; випадковий попутник, якого ти бачив один раз у житті  змінює все на твоєму шляху. Всі ці зустрічі, події, контакти, енергетичні взаємообміни спричинені дуже складною системою причинно-наслідкових зв’язків. Кожна людина, яку ви зустрічаєте, відіграє у вашому житті певну роль.

Але звідки все це бере початок? За статистикою, в середньому за добу в нашій голові зв’являється до 60 тисяч думок. Це приблизно 1 думка на секунду. Так, я переконана, що все згадане вище бере свій початок з наших думок. Вже не секрет, що думки матеріалізуються і впливають на наше життя. Від 1 до 5 % всіх наших думок є такими, що постійно повторюються. Саме вони є найбільш переважаючими і викликають в нас різного виду емоції. Коли думка постійно повторюється, вона перетворюється на переконання, яке у свою чергу впливає на процес прийняття нами рішень у будь-яких справах. На жаль, більша частина цих переважаючих думок саме негативні за характером.

Реальна перешкода до позитивних думок ховається в мозку, який, немов запрограмований, постійно шукає якісь загрози. Така його властивість служила людству, коли воно жило в умовах постійної загрози життю, коли люди були мисливцями і мали вбивати, щоб вижити.

Але так було колись, зараз все по-іншому, тому наш мозок починає сам шукати загрози, а це в свою чергу призводить до виникнення негативних думок та песимістичних поглядів. Через ці “загрози” людина починає більше думати про те, що її справи йдуть погано, і все абсолютно не так, як би мало бути. Якщо загрози реальні, то дія цього механізму виправдана. Проте, якщо вони уявні, він лише завдає шкоди вашому життю.

З цього приводу мені пригадується відомий анекдот про трьох друзів, які йшли разом, але кожному з них вбачалося різне видіння світла у тунелі: один бачив у світлі пекло – це був песиміст, другий – світло раю – це був оптиміст, а третій тільки встиг в останню мить міркувань друзів уберегти їх від небезпеки і своєчасно відтягти в бік від світла, за яким рухався потяг – це був реаліст…Дійсно, важливо своєчасно визначити пріоритети, справжні цінності і зробити правильний вибір, на жаль так буває не завжди. Тому найкраще просто позитивно мислити, бо люди, які мислять позитивно, більш продуктивні. Але, як це зробити?

По-перше, відокремте факти від вигадки. Коли ви усвідомите, що думаєте про щось негативне, ваш внутрішній голос повинен зупинити вас. То ж піддайтесь йому і запишіть те, про що думаєте, щоб уповільнити динаміку. Після цього ви будете мислити більш раціонально та оцінювати все більш правдиво. Перечитавши це, ви побачите, чи відповідають ваші негативні думки дійсності. У більшості випадках — не відповідають.

По-друге, визначте позитивний результат. Якщо все погано, то спробуйте знайти щось позитивне, що відбулось із вами сьогодні чи коли-небудь, або, можливо, ви дуже очікуєте на якусь хорошу подію.

По-третє, відмовтеся від поганих думок. Більше думайте про хороше. У випадку навіть незначних успіхів хваліть себе, подумки кажучи: «Молодець!», «Добре вийшло!». Зробіть це своєю звичкою.

 По-четверте, ніколи не порівнюйте себе з іншими, а тільки з собою – «вчорашньою (вчорашнім)».

По-п’яте, ніколи не говоріть про себе поганих речей, навіть у жартівливій формі. Тим самим ви не тільки самі занижуєте свою самооцінку, це є плідним ґрунтом для зневажливого ставлення до вас з боку інших людей.

Усе це звучить оптимістично, але практично це зробити не так вже і просто, особливо тим людям, які постійно перебувають у негативі. Напевно кожному зустрічалися люди постійно незадоволені чимось (заробітною платою, керівником, даними дорученнями, президентом, ситуацією у державі, комунальними платежами, цінами на харчі,  сімейними взаємовідносинами і т.і.), або такі, що постійно скаржаться на всіх і на все (у власних проблемах та особистій нереалізованості бачать провину когось іншого, тільки не свою). Ще більше людей постійно жаліються на  своє здоров’я, будучи фактично не хворими… Звичайно, в такій ситуації, негативне мислення проникає у свідомість настільки глибоко, що навіть не помічається.  Але, якщо є бажання, то все можна змінити. Потрібно тільки усвідомити, що ви – песиміст! Як це перевірити? Дуже просто: якщо у вашому житті стається низка негативних подій, або постійно все йде не так, як планувалося, або ви зустрічаєте тільки лихих людей – ви – песиміст. Але, як пише Шон Ачор: «Постійне вишукування негативу в навколишньому світі не проходить безслідно. Воно підриває нашу креативність, підвищує нашу схильність до стресу, знижує нашу мотивацію і здатність досягати цілей» [3].

Якщо вам здається, що весь світ чорно-білий, змініть свої погляди на життя, і ви помітите, як воно налагоджується! Оптимізм — не вроджена риса характеру, а набута. Ми стаємо більш успішними, коли ми щасливіші і позитивні. Прислухаймося до порад Шона Ачора: «кожного вечора протягом трьох тижнів, коли ви чистите зуби, пригадуйте по три нові події, за які ви вдячні» [3].

Правила позитивного мислення

Найперше і одне з важливих правил говорить: «Подібне, притягує подібне». На чому ми концентруємось, те ми й отримуємо. Важливо вірити у хороші речі, загадувати правильні бажання (всі бажання повинні бути такими, ніби вони вже здійснились). Дуже корисним у такі миті є застосування афірмацій. Афірмація (від лат. affirmatio — підтвердження) — коротка фраза, що містить вербальну формулу, яка за численних повторень закріплює необхідний образ або установку в підсвідомості людини, сприяючи поліпшенню її психоемоційного фону й стимулюючи позитивні зміни в її житті. Афірмації здатні витісняти погані думки й наповнювати свідоме мислення, націлене на бажане. Приклади афірмацій:

Я вірю в себе!

Моє майбутнє залежить від мене!

Я поважаю себе і мене поважають інші люди!

Я випромінюю позитив!

Мої бажання збуваються!

Мені завжди щастить у житті!

Я все встигаю і у мене все виходить!

Сьогодні все буде так, як я хочу!

Для того, щоб успішно застосовувати афірмації корисно займатися рефлексією. Людина, здатна до рефлексії усвідомлює – все, що сталося у її житті – до кращого. Визначаючи вектори розвитку рефлексії, слід ураховувати, що загалом розвиток являє собою закономірну зміну об’єкту в часі, яка виражена в його кількісних, якісних і структурних перетвореннях, процес переходу з одного стану в інший, більш досконалий, перехід від старого якісного стану до нового якісного стану, від простого до складного, від нижчого до вищого. Розвиток є там, де нове перериває існування старого, вбираючи з нього все позитивне, життєздатне [1; 187; 206].

Як зазначає С. Максименко, «…розвиток особистості полягає в організації та інтегруванні людиною свого внутрішнього світу. Це шлях до себе, шлях самопізнання та самоусвідомлення. Адже, за великим рахунком, психічний розвиток лише тоді стає розвитком особистості, коли починає являти собою рефлексію людиною власного досвіду» [2, c. 101].

Розвиток – не пряма лінія і не рух по замкненому колу, а спіраль з нескінченою кількістю витків... Кожний наступний цикл розвитку не повторює старого, а становить новий, вищий рівень, хоч немовби і повертається назад.

Рефлексія стає механізмом самопізнання, що дозволяє людині рухатися від свого індивідуального стресу в контекст розуміння своєї дії; є засобом становлення психосоціальної ідентичності людини, формування її самосвідомості.

І насамкінець ще одна притча, яка найкращим чином демонструє суть рефлексії. Жив один юнак і як часто буває скептично дивився на оточуючий його світ, який йому зовсім не подобався. Час ішов і вирішив він зробити все можливе, аби змінити цей світ. Закінчив добре школу, університет. Знайшов хорошу роботу, побував у багатьох країнах  і де б він не опинявся, то намагався змінити світ.

Через деякий час він помітив, що світ не змінився. Тоді він вирішив розпочати з меншого і  повернувся до рідного міста. Він був упевнений, що зможе реалізувати свої  мрії, ставши мером: збудує людям нові будинки, школи, лікарні, покращить добробут населення міста. Люди йому повірили, його дійсно обрали мером і працював він чесно та наполегливо упродовж п’яти років, але помітив, що життя в місті яким було, таким і залишилося, люди не змінилися.

Тоді він вирішив змінити все у своїй сім´ї, робив усе можливе, не покладаючи рук, але знову через 5 років не побачив результатів своєї праці.

Нарешті він надумав змінитися сам, він переосмислив свої погляди, особисте ставлення до людей і помітив, що змінилися люди, які його оточували, змінився навколишній світ.

Змінюйте себе, починаючи із власних думок і світ зміниться навколо вас…

Використані джерела

1.     Максименко С. Д. Генезис существования личности / С. Д. Максименко. — К. : «КММ», 2006. — 240 с.

2.     Максименко С. Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии) : монография / С. Д. Максименко. — М. ; К., 2000. — 319 с.

3.     Шон Ачор Преимущество счастья. 7 принципов позитивной психологии, которые сделают вас успешным на работе
— Эксмо — 2014.— 304 с.

4.     https://vseosvita.ua/library/trening-dla-direktoriv-zakladiv-zagalnoi-serednoi-osviti-slah-do-sebe-207386.html